Вправа 1.

Відведіть очні яблука вгору й “дивіться” , не відриваючи очей, в одну точку, розташовану приблизно у середній лобній частині волосяного покрову голови.

Вправа 2 (на візуалізацію уявлень).

Викличте уявлення однотонного кольору образів конкретних предметів.

Примітка. Ця вправа рекомендується тим, хто регулярно тренується не менше шести місяців у році. Виконується вправа упродовж 30 — 60 хв. Завдання вважаються виконаними, якщо викликаються уявлення будь-якого кольору, а також образи предметів і, нарешті, образи інших людей.

Вправа 3 (на викликання “маревоподібного” стану — стану інтенсивного занурення)

“Занурюйтесь” у себе так, щоб увійти в стан, під час якого такі абстрактні поняття як: краса, щастя, справедливість — почнуть викликати відповідні зорові образи.

Вправа 4 (на викликання своєрідного стану розщеплення свідомості [глибокого занурення]).

Той, хто займається, повинен досягти такого стану, при якому на запитання “Що я роблю правильно? У чому полягає зміст моєї роботи?” він отримуватиме словесні відповіді у вигляді “внутрішнього голосу” або здорових сновидних образів.

Останнім часом різноманітні методи візуалізації набули широкого використання в США (М.Мольц, Д.Рейнуотер, Д.Г.Скотт та ін.) для подолання конфліктів, досягнення успіху у бізнесі, покращання спілкування, набуття емоційної рівноваги тощо. Наведемо деякі приклади використання вправ такого роду.

Вправа 5 (на відволікання /Д.Рейнуотер/).

Зосередьте увагу на будь-якому предметі (це може бути будь-що: ніготь пальця, клаптик паперу, правий черевик тощо). Уважно розгляньте всі його деталі, помацайте, понюхайте його, думайте лише про нього. Детально опишіть його (наприклад: “це мій правий черевик, він чорного кольору, носок у нього заокруглений, підошва з внутрішнього боку дещо зносилася, напис на підкладці ледь-ледь можна розібрати, коло шнурівки ледь помітна подряпина” тощо).

Вправа 6 (“Поплавок в океані” /Д.Рейнуотер, 1989/).

Уявіть, що Ви маленький поплавок у безмежному океані...



У Вас відсутній компас, карти, кермо, весла...

Ви рухаєтесь туди, куди Вас несе вітер і океанські хвилі...

Велика хвиля час від часу накриває Вас, але Ви раз у раз з’являєтесь на поверхні...

Відчуйте ці пірнання й виринання...

Відчуйте рух хвилі... тепло сонця... краплі дощу... подушку моря під Вами, яка Вас підтримує...

Відчуйте почуття, які виникають у Вас, коли Ви уявляєте себе маленьким поплавком у безмежному океані.

Вправа 7 (“Храм тиші” /Д.Рейнуотер, 1989/).

Уявіть себе на прогулянці у багатолюдному галасливому місті...

Околиця...

Відчуйте, як Ваші ноги крокують бруківкою...

Зверніть увагу на інших перехожих, вираз їх облич, фігури...

Зауважте, що декотрі з перехожих виглядають заклопотаними, збентеженими, деякі — спокійні, радісні...

Зверніть увагу на транспорт, його швидкість, шум автомобілів... вереск гальм...(можливо Ви чуєте й інші звуки?)

Зверніть увагу на вітрини магазинів... хлібний магазин... квітковий...

Може Ви побачили у натовпі знайоме обличчя, чи підійдете Ви привітатися? Чи пройдете мимо?

Зупиніться й подумайте, що Ви відчули на цій шумній, діловій вулиці?

Тепер зверніть за ріг і пройдіть спокійнішою вулицею...

Трохи пройшовши вперед, Ви побачите величезну споруду, яка архітектурно різниться від усіх інших...

На ній велика таблиця з написом “Храм тиші” ...

Ви розумієте, що цей храм — це місце, де не чути ніяких звуків, де ніколи не було вимовлено жодного слова...

Ви підходите і торкаєтеся важких різьблених дверей... Відкриваєте їх, заходите... опиняєтесь у оточенні повної і глибокої тиші...

.........Якщо бажаєте залишити споруду, штовхніть масивні двері, вийдіть на вулицю...

Як Ви тепер себе почуваєте? Запам’ятайте дорогу, яка веде до “Храму тиші” щоб Ви завше могли повернутися туди при потребі.

Вправа 8 (на звільнення від гніву за рахунок уявного зменшення зросту кривдника /Д.Г.Скотт, 1990/).

Позбавитися від гніву, який викликає у Вас певна людина, можна, якщо уявити її значно нижчою за Вас на зріст.

Розпочніть з уявлення Вашої розмови з людиною, яка дратує чи ображає Вас. Уявіть, що в ході розмови вона поступово зменшується на зріст. Голос її все слабшає й слабшає. Чим далі, тим менш значущою і впливовою вона видається.

Ви можете уявити зменшення людини настільки сильним, що вона перетвориться на багно, яким Ви можете забруднити своє взуття. Цим Ви уявно ставите “опонента” на своє місце.

Вправа 9 (на використання уяви для розслаблення /М.Мольц, 1992/).

Картина 1. Уявіть, що Ви вільно лежите на ліжку, а Ваші ноги зроблені з монолітного бетону. Подумки Ви бачите себе з двома бетонними ногами... Уявіть, що Ваші бетонні ноги вчавилися у матрац.

Тепер уявіть, що Ваші руки також бетонні... Вони надзвичайно важкі, з величезною силою тиснуть на ліжко й глибоко занурюються у постіль... Уявіть, що до кімнати увійшов Ваш товариш, який має намір підняти Ваші важкі бетонні ноги... Але вони надто важкі для нього, він не в змозі “відірвати” їх від ліжка...

Потім виконайте те саме з Вашими руками, шиєю і т.д.

Картина 2.Уявіть, що Ви — величезна лялька-маріонетка. Ваші руки, кисті, передпліччя, плечі з’єднані між собою ланцюгом...

Всі окремі частини ніг також з’єднані між собою ланцюгом... Шиї немає... Замість неї — мотузок...

Ланцюги, за допомогою яких імітуються рухи рота, зовсім ослабли — нижня щелепа відвисла й лежить на грудях...

Всі лацюги ослаблені... Ви лежите на ліжку, розкинувшись, повністю розслаблені і в’ялі.

Картина 3. Уявіть, що Ваше тіло складається з ряду надувних гумових балончиків... Ось на ступнях відкриваються два вентилі й повітря поступово виходить з Ваших ніг...

З часом вони стискаються, залишаючи лише гумові форми, які тоскно лежать на ліжку...

Потім відкривається вентиль на грудях і повітря поступово залишає тулуб, який також перетворюються на плаский гумовий силует...

Після цього уявіть таку ж картину з руками, головою, шиєю...

Картина 4. Відновіть у пам’яті найприємніші й заспокійливі епізоди з минулого. Спробуйте відтворити їх подумки у всіх деталях та дрібницях (чим більше подробиць Ви згадаєте, тим більшого успіху досягнете).Вправа 10 (на самовдосконалення за допомогою створення образу кольору /Д.Г.Скотт, 1987/).

Використовуючи образ кольору, уявіть, що Ваше тіло оточує певний колір, котрий символізує ту якість, яку Ви хотіли б набути.

Так, щоб бути енергійним, товариським, динамічним та наполегливим, слід уявляти червоний колір — колір активності.

Щоб бути сердечним та дружелюбним, слід уявити теплий колір — оранжевий.

Щоб стати уважним до деталей та більш організованим, доцільно використовувати колір, який асоціюється з інтелектуальними здібностями, наприклад — жовтий.

Щоб стати більш чітким у своїх діях, слід використовувати колір, який символізує ясність, — блакитний.

Кожен колір пов’язаний з певними загальновизнаними асоціаціями. Проте Ви можете обрати й власний підсилювач кольору, який грунтується на власній кольоровій асоціації з конкретною якістю.

Згодом, коли Ви перебуватимете у реальній ситуації, у якій Вам знадобиться реальна підтримка для Вашої нової риси характеру, Вам слід уявити довкола себе цей колір, і він наповнить Вас енергією й упевненістю в собі, допомагаючи виконувати Вашу нову роль.

Вправа 11 (на уявлення тварин /Д.Г.Скотт, 1987/).

Ця вправа спрямована на уявлення тварини, символічну рису якої Ви бажали б набути.

Тварину слід обирати на підставі Ваших власних асоціацій, як і при підході до виконання вправи 10, що спрямована на самовдосконалення за допомогою образу кольору.

Так, наприклад, щоб бути більш сердечним і приязним, доцільно уявити ніжну, пухнасту тварину — кішку.

Дотримання пропонованих рекомендацій, систематичне виконання вправ допоможе попередити виникнення захворювань нервової системи, стане вагомим профілактичним засобом проти різноманітних стресових порушень.

ТЕМА 3. ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНІКА ЯК КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ. РОЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ТВОРЧОСТІ ВЧИТЕЛЯ


7245069405429434.html
7245111866711038.html

7245069405429434.html
7245111866711038.html
    PR.RU™